fake watches online
 Заручини - Гуляй душа

Заручини схожі на сватання. Й тому зараз в«(ни злилися зі сватанням. Відрізняються вони тим, що відбуваються урочистіше, відкритіше, про це знають у селі- Тут присутні родичі молодого і молодої. Сам сценарій і дня заручин, і сватання за народним звичаєм, безперечно, відрізняються.


За народним звичаєм, заручини проводили в неділю ввечері, після заходу сонця. Робилося це тоді, коли священик вдруге у церкві оголошував про те, що ця пара бере шлюб, тобто за тиждень до весілля. Адже весілля раніше відбувалося в неділю.
Отже, розглянемо, що робилося в домі нареченого перед тим, як він мав піти на заручини до нареченої? Молодий із своїми боярами гарно вдягнені чекають у сінях. Староста, іцо може бути хрещеним батьком молодого, запрошує із сіней до кімнати жениха, якого ведуть бояри. У дверях усі зупиняються, а бояри просять:


Староста чепурненький,

Староста молоденький,

Дозволь нашого молодого

Та й за стіл завести.

Тоді староста ударяє кийком по одвірку чотири рази — на хрест. Кийок повинен бути обов'язково у правій руці, а лівою староста тримає хустку, за яку тримається молодий. Так молодого вводять до хати. Що означає цей ритуал?
Ударити кийком по одвірку чотири рази навхрест у древніх слов'ян (в тому числі і для населення Київської Русі) означало відвести біду на всі чотири боки, вигнати п з хати, а значить з нової сім'ї. А молодий заходить до хати тримаючись за хустку правою рукою тому, що по-древньослов'янському десницею (правою рукою) приносять в нову сім'ю міць, снагу, благодать. І все це символізує голова сім'ї — чоловік
Коли молодого ввели до світлиці, він зараз же падає на коліна і кланяється всім, хто є в кімнаті. Тоді всі дружно сідають за стіл, вечеряють, а тоді із сміхом беруться ось за яку справу. Беруть новий чобіт і набивають його яблуками, горіхами, цукерками, печивом. З тим чоботом і прямують до молодої.
Молода ховається. Гості заходять, а староста ставить на стіл Повен гостинців чобіт та й каже:«Ми вчора були на базарі і бачили дівчину—ходила боса, так от ми й принесли їй що взути. То вона є чи нема? Бо в нас тут один козак її дуже хоче бачити».
Тут наперед виставляють якусь стару бабу та ще й босу.
—    Може, це я? — питає баба.    
Всі сміються.
—    Ні! — одказують гості. — Наша була гарна й молода.
Тоді висилають ще одну молодицю, 'й'теж не признають її
за свою. Нарешті в дверях з'являється наречена. Бояри гуртом кричать: «Ось наша, ми її впізнали!»
Дають їй чобота. Бере молода чобіт і правою рукою через ліве плече подає своїй дружці Це символізує прихід (правда, ще тільки наполовину) господаря до хати. Другий чобіт принесе молодий у день весілля.
Згідно з древнім звичаєм, який зараз майже не зберігся, молода після того, як роздано гостинці з чобота, бере вінок, загорнутий у вишивану хустку. Молодий їй низько вклоняється, і вона кладе йому на голову вінок. В цей момент молодий повинен бути в шапці, і вінок молода кладе йому на шапку. Це означає, що вона благословляє голову своєї сім'ї, яка зароджується.
Зараз цей звичай майже відмер, але залишилася добра традиція заручення, або, як ще кажуть, обручення. Молоді одягають одне одному обручки. Це значить, що вони заручилися, дали обіцянку одне одному на вірність. Вкрай мало випадків коли наречені після заручин не гуляють весілля, а розходяться. Це великий сором. Тоді, як після сватання молоді розходяться, менш вразливо.
У вечір заручин молодим віншують міцної пари. Наречений і наречена б'ють три поклони перед батьками, а тоді батько нареченої дарує їм хліб, складений з двох буханців, а також снопик жита. Молоді під час благословення тримаються, за одну хустку, потім за цю хустку староста вкде їх на посад, тобто заводить за стіл у парі, чого не робиться на сватанні.
Але в центрі уваги сьогодні повинні бути батьки. Вони сидять на головному місці за столом, і їх усі вітають і пригощають. В цей вечір пригощатися можна всякими стравами, але головним має бути сир. Сир випікають у формі великого серця. Під кінець вечері його ділять на дві частини. Одну роздають сімейним, а другу дають молодим. Вони їдять і свої частини поділяють між( дівчатами і хлопцями.
В цей день можна співати всяких пісень, але на Заході України збереглася гарна лірична пісня, яка виконується й досі:


Ой ти, дівчино зарученая,

Чого ти сумна, не веселая?

Ой як я маю весела бути,

Кого любила, важко забути...

 

Партнери:





Наш QR-code